Стентування сонних та хребцевих артерій
Рис.1 Звуження (стеноз) сонної артерії

Атеросклероз сонних артерій – один з проявів системного атеросклерозу, тобто утворення в судинах так званих бляшок, які обмежують надходження крові до органів і тканин, в даному разі – до тканин головного мозку. Повне закриття просвіту сонної артерії призводить до інсульту – вкрай тяжкого захворювання з високою смертністю та інвалідізацією.Тривалий час єдиним методом хірургічного лікування атеросклерозу сонних артерій була ендартеректомія – видалення бляшки. Розвиток ендоваскулярних технологій дозволив застосувати їх і в лікуванні атеросклерозу сонних артерій. Проте, перші спроби ангіопластики (роздування балоном) сонних артерій давали суттєво гірші результати, ніж ендартерекомії.
Рис.2 Пристрої для протиемболічного захисту головного мозку під час стентування

Впровадження в медичну практику ендоваскулярних протезів – стентів дозволило докорінно змінити ситуацію. Перше стентування сонної артерії при її атеросклеротичному ураженні було виконане у 1989 році. Протягом наступного десятиріччя кількість даних процедур досягла 12 тисяч і довела свої переваги перед ангіопластикою и зрівнялося за ефективністю та безпекою з ендартеректомією, а в окремих випадках навіть переважає її.
Рис.3 Сонна артерія після імплантації стента

Стентування сонних артерій своїм головним завданням ставить усунення стенозу з відновленням вихідного просвіту артерії, а також стримування зростання атеротромбозу. До теперешнього часу стентування все більш широко застосовується для лікування як симптом них, так і асимтомних уражень сонних артерій, малоінвазивно і значно менш травматично, ніж при хірургічному лікуванні.
Протягом останніх років частота ускладнень эндоваскулярного лікування стенозуючих уражень сонних артерій продовжує знижуватися. Це пов’язано з накопиченням досвіду проведення процедур, впровадженням нових стент-систем, удосконаленням техніки втручань, а також застосуванням пристроїв для протиемболічного захисту головного мозку від дистальної емболії, що може виникнути при проведенні втручання.