Закриття дефекту міжпередсердної перетинки

Праве та ліве передсердя у нормі розділені між собою перетинкою, яка не має отворів.

Дефект міжпередсердної перетинки – це вроджена вада серця, коли наявний отвір в перетинці, через який можливе надходження крові з лівого передсердя в праве та навпаки. Ця вада зустрічається приблизно в 3-20% випадках вроджених вад серця.
Дефекти міжпередсердної перетинки, які знаходяться в нижній частині передсердя на границі з клапанами, мають назву первинних. Отвори в середній та верхній частині перетинки називаються вторинними.

Розмір дефекту може варіювати від 1 см до повної відсутності перетинки. Приблизно у 15% дітей цей отвір може закриватися на першому році життя. В подальшому спонтанне закриття практично не відбувається. Дякуючи компенсаторним можливостям серцево-судинної системи, патологічні зміни при цій ваді розвиваються дуже повільно. Тільки при дуже великих дефектах симптоми можуть з’явитися на першому році життя. Таких хворих близько 1%.

При потраплянні частини крові з лівого передсердя в праве відбувається об’ємне перевантаження правого шлуночка, гіпертрофія його, підвищення тиску в легеневій артерії (легенева гіпертензія). При тривалому існуванні гіпертензії зміни в судинах легенів стають необоротними. У переважній більшості пацієнтів перші симптоми можуть з’явитися у 16 років.

Скарги пацієнтів залежать від розміру дефекту та компенсаторних можливостей серцево – судинної системи. Як правило, це задишка при фізичному навантаженні, швидка втомлюваність, небажання займатися фізичними вправами.
Діагностика вади ґрунтується на наявності характерного систолічного шуму помірної інтенсивності. Якщо вада ізольована, шум не буває грубим. На електрокардіограмі виявляється перевантаження правих відділів серця. На рентгенограмі знаходять зміни в легенях. Ехокардіограма визначає наявність потока крові з лівого передсердя в праве через міжпередсердну перетинку.

Лікування:

Покази до оперативного лікування визначаються розміром дефекту та клінічними проявами. При першому ступені легеневої гіпертензії та підвищенні легеневого кровообігу не більш ніж на 30%, за відсутності скарг та інших проявів вади, операція може бути непотрібна. Оперативне закриття дефекту заплатою виконуються з 1953 року. Техніка їх дуже добре відпрацьована. Дефект зашивається або закривається заплатою синтетичного або біологічного матеріалу.

В теперішній час альтернативою оперативному лікуванню є ендоваскулярне закриття дефекту за допомогою оклюдера – спеціального пристрою, який в складеному стані через катетер проводиться до передсердя та розкривається, надійно ізолюючи передсердя один від одного.









.