Фібриляція передсердь

Що таке фібриляція передсердь?

Фібриляції передсердь (ФП) – це захворювання, що найчастіше зустрічається, при якому м’язові волокна верхніх камер серця (передсердь) починають скорочуватися дуже часто та хаотично (фібриляція).
Таке неконтрольоване часте скорочення передсердь порушує проходження крові через серце, призводячи до нерегулярного пульсу та появи відчуття тремтіння в грудях. Найчастіші симптоми ФП – серцебиття (відчуття нерегулярних або частих серцевих скорочень), нерегулярний пульс, задишка, слабкість, втома, головокружіння, втрата свідомості та болі в грудній клітці.
При цьому у деяких людей з ФП симптоми можуть бути виражені незначно або не проявлятися взагалі (це називається безсимптомна ФП).

Небезпека фібриляції передсердь.

Сама по собі ФП не є загрозливою для життя. Проте лікування ФП є обов’язковим, і не тільки для того щоб зменшити прояви захворювання, а перш за все тому, що ФП є причиною кожного п’ятого інсульту. У зв’язку з цим ви обов’язково повинні дотримуватись рекомендацій свого лікаря.

Ускладнення фібриляції передсердь.

При ФП не вся кров викидається з передсердь. При порушенні кровотоку створюються умови для формування в передсерді кров’яного згустка (тромба). Якщо такий згусток не розчиниться і залишить серце він може попасти в одну з артерій, по яких кров поступає в головний мозок і закупорить їх просвіт. При цьому розвивається інсульт. Для попередження інсульту людям з ФП за звичай призначають антикоагулянти (або засоби розріджують кров) для зменшення ризику утворення тромбів. ФП може викликати також і інші ускладнення, такі як застійна серцева недостатність – захворювання при якому знижується здатність серця перекачувати кров, тому лікування ФП має велике значення.

Причини фібриляції передсердь.

В нормі скорочення чотирьох камер серця відбувається синхронно та впорядковано. Кров спочатку надходить в легені (де збагачується киснем), звідти повертається в серце і вже потім розноситься по всьому тілу. Контроль частоти серцевих скорочень здійснюється в особливих ділянках серця, які виконують функцію водія ритму (вони називаються синусовий та атріовентрикулярний вузли). Ці вузли контролюють проведення електричних імпульсів через серцевий м’яз і забезпечують регулярні, координовані м’язові скорочення. При ФП порушується передача електричних імпульсів, що призводить до появи нерегулярних швидких скорочень серця, характерних для нападів ФП. Хоча механізми розвитку ФП до кінця невідомі, вважають, що за її запуск відповідає «тригер», а за її підтримання – субстрат. Тригером є клітини серця, які несвоєчасно генерують електричні сигнали. Якщо це відбувається часто, то може початися фібриляція передсердь. Субстратом вважають серцеву м’язову тканину передсердь зі зміненими електричними властивостями, які забезпечують проведення і підтримку патологічних електричних сигналів серця (включаючи ішемічну хворобу серця, серцеву недостатність, хвороби клапанів серця та інфаркт), перикардит (запалення серцевої сумки), гіпотиреоз (підвищення активності щитовидної залози) та захворювання легень. До групи високого ризику по розвитку ФП відносяться також люди з підвищеним артеріальним тиском (гіпертензія) та цукровим діабетом.

Чи часто зустрічається фібриляція передсердь?

Не дивлячись на те, що більшість людей не знають про існування ФП, це достатньо часте захворювання, а серед усіх порушень серцевого ритму (серцевих аритмій) ФП є на першому місці за поширеністю. Вважають, що на ФП страждає близько 1% населення Землі. В західній Європі ця цифра становить близько 4 млн. людей. З віком ризик розвитку ФП підвищується: в той час, як у молодих це захворювання зустрічається рідко, у віці старше 70 років від нього страждає кожен 10.

Як діагностувати фібриляцію передсердь?

Для діагностики ФП необхідно записати електрокардіограму (ЕКГ). При нерегулярних приступах ФП використовують портативні засоби для запису ЕКГ (холтерівське моніторування, петлеві реєстратори подій) або проводять тредміл тест (запис ЕКГ на біговій доріжці), які дають можливість спостерігати діяльність серця при фізичному навантаженні. В рідких випадках проводять електрофізіологічне дослідження (ЕФД) – це інвазивне (з проникненням в порожнину серця через систему судин) дослідження провідної системи серця. Для виявлення деяких причин ФП наприклад гіпертиреозу будуть рекомендовані деякі аналізи крові.

Лікування фібриляції передсердь.

Лікування буде залежати від того, якою формою ФП Ви страждаєте, а також від того настільки сильно це Вас турбує. Якщо приступи легкі і не викликають проблем, то лікар може обмежитися лікарськими засобами, які знижують ризик ускладнень, що описані вище. Лікар може приписати препарати, які здатні зменшити частоту нападів (антиаритмічна терапія) та/або контролювати частоту серцевих скорочень. Якщо симптоми достатньо важкі, а напад не припиняється протягом тривалого часу, то для нормалізації серцевого ритму Вам необхідне проведення кардіоверсії (відновлення ритму серця з допомогою електричного розряду). Дана процедура проводиться в клініці під наглядом лікаря.
Якщо за допомогою лікарських засобів контролювати роботу серця не вдається, а частота пульсу низька, необхідна імплантація штучного водія ритму.
Якщо лікарські засоби не забезпечують адекватного контролю ФП, лікар може прийняти рішення про проведення процедури, що називається катетерною абляцією. Цей підхід дозволяє знизити або навіть цілком ліквідувати фібриляцію передсердь.









.